Мононуклеоз (Гетерофільні антитіла до вірусу Епштейна-Барр)

Інфекці́йний мононуклео́з — захворювання, що спричиняється вірусом Епштейна-Барр, характеризується лихоманкою, генералізованою лімфаденопатією, тонзилітом, збільшенням печінки і селезінки, характерними змінами гемограми.

Найкориснішим лабораторним методом діагностики ІМ-АВЕБ є серологічний тест на гетерофільні антитіла. Точність тесту залежить від специфічного діагностичного набору. Одне дослідження дев’яти різних наборів засвідчило чутливість від 63 до 84%, а специфічність — від 84 до 100%.

Відсоток пацієнтів з гострою інфекцією ВЕБ, які мають гетерофільні антитіла в сироватці, зростає з часом, який минув від початку виникнення симптомів. Відсоток також вищий у пацієнтів у віці понад 4 роки. Хибно-позитивні результати трапляються рідко, однак про наявність гетерофільних антитіл повідомляють у пацієнтів з лімфомою, вірусним гепатитом та автоімунними захворюваннями. Тест на гетерофільні антитіла часто залишається позитивним до 1 року після початку симптомів. Беручи до уваги, що гетерофільні антитіла з’являються у великої частки пацієнтів через 1 тиждень після початку симптомів, визначення їх у цей час може суттєво збільшити клінічну придатність тесту.

Якщо тест на гетерофільні антитіла негативний, а ІМ-АВЕБ далі підозрюють, то корисні подальші дослідження. Треба виконати дослідження сироватки на IgG та IgM до вірусного капсидного антигену (ВКА), а також IgG до ядерного антигену ВЕБ (ЯА-ВЕБ). Антитіла до ВКА позитивні в багатьох пацієнтів на початку симптомів, оскільки інкубаційний період ІМ-АВЕБ може тривати від 30 до 50 днів. Тести на IgG та IgM до ВКА стають позитивними у межах 1–2 тижнів інфекції. IgM до ВКА уже не визначається через 6 місяців. IgG до ЯА-ВЕБ можна визначити через 6–12 тижнів після гострої інфекції ВЕБ. Однак гостре інфікування іншими герпес-вірусами, такими як цитомегаловірус, може спричинити появу IgM до ВКА (виробляють клітини, які латентно інфіковані ВЕБ). Тому корисними для діагностики є титри IgG до ВКА та IgG до ЯА-ВЕБ.

Для ІМ-АВЕБ типовими є гематологічні зміни. Зазвичай, загальна кількість лейкоцитів підвищена. У більшості випадків понад 50% загальної кількості лейкоцитів становляють лімфоцити з атиповим лімфоцитозом 10% і більше. Помірну тромбоцитопенію виявляють у 50%, а помірну гемолітичну анемію — у 3% випадків. Дво- та триразове підвищення рівнів трансаміназ виникає в 90% пацієнтів з піком на 2–3 тижні. До 16% пацієнтів можуть мати зміни в загальному аналізі сечі, які включають протеїнурію, піурію та мікрогематурію.