Рак передміхурової залози

Рак передміхурової залози – одне з найбільш розповсюджених захворювань у чоловіків.

Рак передміхурової залози – це злоякісне новоутворення, що розвивається з епітелію передміхурової залози та вважається одним із найбільш поширених онкологічних захворювань серед чоловіків.

Лише в США щорічно реєструють близько 200 000 нових випадків цього захворювання, 33 000 пацієнтів помирають. Існують відмінності в поширеності раку в залежності від регіону проживання. Найвищий рівень захворюваності відмічається в Північній Америці та Західній Європі, порівняно рідко РПЗ зустрічається серед японців та корейців, а також жителів Центральної Америки та Західної Африки.

Фактори ризику розвитку раку передміхурової залози:

  • ​​Обтяжений спадковий анамнез (якщо у близьких родичів був рак простати, це вдвічі збільшує ризик захворювання)
  • Вік старше 50 років
  • Малорухливий спосіб життя, надлишкова маса тіла
  • Професійні шкідливості. Так, ризик розвитку раку простати вище у зварювальників і у робітників, які безпосередньо контактують з каучуком, гумою, кадмієм
  • Хронічні інфекції урогенітального тракту — особливо простатит

Найбільш часті симптоми раку простати

  • Проблеми з сечовипусканням
  • Відчуття неповного випорожнення сечового міхура
  • Нетримання сечі
  • Кров в спермі і/або сечі
  • Біль в кістках таза, набряклість нижніх кінцівок, втрата маси тіла, відраза до м’ясних продуктів.

На превеликий жаль, симптоми зазвичай виникають через кілька років після початку неопластичного процесу. Тому набагато важливіше не шукати в собі “key stones”, а завчасно обстежуватись і проводити профілактичні заходи. Окрім того, більшість симптомів являються неспецифічними і можуть свідчити про запальні, функціональні або інші захворювання. В будь-якому разі, якщо Вас щось турбує, необхідно звернутись до кваліфікованого сеціаліста.

Які методи скринінга та діагностики пропонує сучасна медицина?

Всі відомі на сьогодні методи діагностики спрямовані на верифікацію діагнозу, уточнення типу пухлини (гістологія) і ступеня поширення захворювання (стадія).

  • Аналіз крові на простат-специфічний антиген (PSA) – ефективний в якості скринінгу (швидкий, недорогий, нешкідливий, безболісний)
  • УЗД органів черевної порожнини, малого таза і заочеревинного простору (за показаннями – трансректальное УЗД)
  • Рентгенологічне дослідження кісток тазу, поперекового відділу хребта – проводиться в основному з метою онкопошуку
  • Біопсія передміхурової залози дозволяє встановити остаточний діагноз, а в ряді випадків і стадію
  • Комп’ютерна томографія (КТ) органів грудної, черевної порожнини, заочеревинного простору і малого тазу. Дане дослідження дозволяє уточнити поширеність процесу
  • Загальний, біохімічний (АЛТ, АСТ, білірубін загальний / прямий, креатинін, ЛДГ, сечовина, загальний білок) аналізи крові, коагулограма, загальний аналіз сечі – загальні та додаткові неспецифічні лабораторні дослідження

Одним із поширених видів медичних досліджень для діагностики раку передміхурової залози є аналіз крові для визначення рівня ПСА (простатспецифічний антиген, PSA). Проте, підвищення рівня ПСА може вказувати як на рак простати, так і на гіперплазію або простатит. Крім того, рівень ПСА в крові може зрости внаслідок прийому певних ліків або після деяких медичних процедур.

Одним із способів дізнатися, чи саме пухлина стала причиною відхилення від норми результату аналізу на ПСА є біопсія – сучасний швидкий метод забору клітин з передміхурової залози для мікроскопічного дослідження з метою підтвердження попереднього діагнозу. Наявність ракових клітин підтверджує діагноз, після чого лікар пропонує варіанти лікування.

Пройти обстеження і здати аналіз крові на простато-специфічний антиген (PSA) Ви можете вже сьогодні в сучасній медичній лабораторії Меділабс. Пам’ятайте, що виявлення раку на ранніх стадіях значно збільшує ефективність лікування та тривалість життя!

Реальний клінічний випадок, описаний Leonard Michael Glode

Хворий, 53р., звернувся до онколога за направленням від спеціаліста іншого профілю з підозрою на рак передміхурової залози. В анамнезі з факторів ризику тільки вік, симптоми на момент огляду відсутні. Хвороба буда запідозрена при пальцевому ректальному дослідженні, ПСА підтвердив підвищення титру до 5,6 нг/мл (тоді як в цьому віці норма складає до 3,5 нг/мл).

Для верифікації діагнозу була взята біопсія — 12 зразків, в чотирьох з яких були знайдені ракові клітини. Встановлений діагноз аденокарциноми, виконана простатектомія з наступною ад’ювантною терапією. Хворий одужав, знаходиться на обліку в онколога та періодично здає кров на ПСА для контролю.

Цей кейс прекрасно ілюструє, які можливості має сучасна онкологія, на озброєнні в якої арсенал якісної лабораторії, кваліфіковані спеціалісти та правильний алгоритм допомоги.