1109 Тироксин загальний (Т4)

Вартість — 130 грн.; термін виконання — 2 робочих дні.

Діагностика патології ЩЗ ґрунтується на даних анамнезу, об’єктивного клінічного обстеження та допоміжних методів досліджень. Добре відомо, що самі лише скарги хворого, його загальний вигляд і поведінка можуть вказувати на порушення функції ЩЗ.

Для кожного з описаних в загальнодоступних джерелах лабораторного параметру наводиться референтний («нормальний») діапазон значень, який відображає середньостатистичні дані. Референтний інтервал залежить від методики аналізу (особливо це стосується вільних фракцій гормонів, антитіл, деяких пухлинних маркерів) і навіть від регіону (наприклад, середньостатистичні показники вмісту тиреоглобуліну залежать від традицій харчування населення йодом).

Тироксин. Рівень гормонів ЩЗ визначають, коли на підставі клінічного обстеження або зміненого рівня тиреотропного гормону (ТТГ) виникає підозра на порушення її функції. Концентрація тироксину (Т4) в сироватці відображає тиреоїдну гормональну продукцію більш адекватно, ніж трийодтиронін (Т3), значна частина якого утворюється з Т4 екстратиреоїдально. Отже визначення Т4 представляє основний параметр (тест II порядку).

Оскільки Т4 крові на 99,9 % зв’язаний із транспортними білками, переважно тироксинзв’язуючим глобуліном (ТЗГ), то його дію на периферичні тканини визначає лише фракція вільного Т4 (fТ4). Для утримання концентрації fТ4 на стабільному рівні організм на зміни кількості ТЗГ (внаслідок різноманітних причин) реагує відповідними змінами кількості загального Т4. За останній час намагаються по можливості використовувати методи дослідження безпосередньо fТ4. Діапазон нормальних значень:
Т4 – 65-142 нмоль/л (5,0-11,0 мкг/дл);
4 – 10-23 пмоль/л (0,8-1,8 нг/дл), залежить від методу дослідження;
ТЗГ – 220-510 нмоль/л (13-30 мг/л), залежить від віку.

Практичні рекомендації.

На етапі первинного обстеження:
розпізнати гіпотиреоз, ґрунтуючись на дослідженні двох параметрів – ТТГ і fТ4; дослідження вмісту Т3 (fТ3) позбавлене сенсу. Розпізнавання гіперфункції ЩЗ, зазвичай, ґрунтується на дослідженні ТТГ і fТ4. При цьому:
– характерним для первинного гіпертиреозу є знижений вміст ТТГ та підвищений вміст fТ4;
– низький рівень ТТГ при нормальному рівні fТ4 вимагає додаткової оцінки вмісту Т3 або fТ3 з метою виключення Т3-токсикозу;
– низький рівень ТТГ при нормальних параметрах fТ4 і fТ3 може вказувати на прихований (субклінічний) гіпертиреоз.

На етапі моніторингу:
Для оцінки ефективності замісної терапії препаратами L-тироксину достатньо періодично орієнтуватись лише на рівень ТТГ. Якщо попри застосування великих доз препарату досягнути нормалізації вмісту ТТГ не вдається, доцільно також оцінити параметри fТ4 і fТ3. Це допоможе розпізнати порушення всмоктування L-тироксину.

Для оцінки ефективності тиреостатичної терапії оптимальним параметром у більшості випадків є fТ4.

 

Інші методи дослідження

Ультразвукове дослідження ЩЗ – доступний, атравматичний, високоінформативний метод дослідження, незамінний при проведенні диференційної діагностики захворювань ЩЗ. Він дозволяє оцінити розмір і об’єми органа (норма до 25 мл у чоловіків, 18 мл – у жінок), його форму, розташування, структуру тканини. Цей метод дає можливість неінвазивним шляхом визначити майже 100% вузлових утворень, їх розміри, форму, структуру, наявність капсули, мікрокальцинатів, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.