3116 Гепатит D Сумарні антитіла

Вартість — 170 грн.; термін виконання — 3 робочих дні.

Ознака інфікування вірусом гепатиту D, яке протікає або нещодавно пройшло.

Особливості інфекції. Вірус гепатиту D (HDV) – неповноцінний РНК-наявний вірусний агент, котрий у своєму життєвому циклі залежить від вірусу гепатиту В, що використовує його білок (HBsAg) для власної оболонки. Тому гепатит D може розвиватися лише у осіб, які також інфіковані вірусом гепатиту B (HBsAg-позитивних), і дослідження на маркери HDV доцільне лише після підтвердження наявності у них гепатиту B. Шляхи передачі цього вірусу тіж самі, що у вірусу гепатиту B – через кров, продукти крові; можлив інфікування за статевих контактів. Розповсюдженість даної інфекції достатньо велика (у носіїв HBsAg – близько 5%).

Розрізняють коінфекцію (одночасне виникнення у людини вірусного гепатиту В та інфікування HDV) і суперінфекцію (коли інфікування вірусом гепатиту D сталося на фоні вже наявної інфекції B).

Гостра коінфекція HBV-HDV у переважній більшості (до 90% випадків) має сприятливий результат, закінчується спонтанним рятуванням від вірусу, але вона може викликати й дуже важкий гострий гепатит з ризиком фульмінантної течії хвороби. Частота хронізації гепатиту B за коінфекції не підвищується відносно ізольованої інфекції, але хронічний гепатит у випадку коінфекції супроводжується високим ризиком розвитку важкого ураження печінки.

Суперінфекція HDV (на фоні вже наявного хронічного гепатиту В) протікає клінічно більш важко, аніж коінфекція. Спонтанне позбавлення від вірусу спостерігається лише у 15% пацієнтів. Поєднання з HDV ускладнює хронічний гепатит B, підвищує вірогідність розвитку фульмінантної патології печінки.