Вартість — 50 грн.; термін виконання — 1 робочий день.

АСТ утворюється: серцевий м’яз, печінка, скелетна мускулатура, головний мозок, нирки.

Активність АСТ у серцевому м’язі майже в 10 000 разів вища, ніж у сироватці крові. В еритроцитах АСТ у 10 разів більше, ніж у сироватці. Тому при визначенні активності амінотрансфераз остання не повинна мати навіть слідів гемолізу.

Причини збільшення активності АСТ в сироватці крові:

1. В 5 і більше разів більше норми:

• гостре гепатоцелюлярне ураження
• інфаркт міокарда
• шок
• гострий панкреатит
• інфекційний мононуклеоз

2. В 3-5 разів більше норми:

• обструкція жовчних шляхів
• серцева аритмія
• пухлини печінки
• хронічний гепатит
• м’язева дистрофія
• дерматоміозит

 3. До 3 разів більше норми:

• перикардит
• жирова інфільтрація печінки
• цироз
• інфаркт легені
• гострі порушення мозкового кровотоку
• гемолітична анемія

При інфаркті міокарда активність АСТ  підвищується за 4-6 год від початку приступу, сягає максимуму за 24-36 годин і зменшується на 3-5 добу. Деякі дослідники наголошують на прогностичній цінності визначення активності АСТ: якщо після 3—4-го дня захворювання активність АСТ у сироватці крові не знижується, то прогноз поганий. При стенокардії активність АСТ, як правило, залишається в межах норми. Тому диференційно-діагностичне значення мають і негативні результати проби, що дозволяють у сумнівних випадках з більшою впевненістю виключити інфаркт міокарда.